| Головна » Статті » додатки |
ЇХ ЗАВЖДИ ДОЧИТУЮТЬ ДО КІНЦЯ 2
|
Юрій Рибников ЖІНКИ ЗАГАДКОВІ, ДОКИ МОВЧАТЬ Нащо мистецтву жертви? Воно потребує талантів. Купаючись у розкошах, не втопись. Не забруднюйте довкілля курінням фіміамів. Слуги народу — хазяї життя. Що натхненніше співають солов’ї,то більше роботи лелекам. Ніщо так не звеличує людину, як власна думка, про себе. Щоб життя більше цінували, воно дорожчає. Старість — це коли на дереві пізнання вже не ростуть плоди спокуси. Не забувайте про тих, хто пам’ятає про нас. Міліція ловить не будь-кого, а тільки тих, хто попадається. Життя стає дорожчим, людина — дешевшою. Раціональна дієта: хорошого потроху. Великі гроші не дають спати, малі — жити. Леонід СУХОРУКОВ АФОРИЗМ — ЦЕ ВИКЛИК БАГАТОСЛІВ’Ю Той, кому сниться власна велич, може проспати все життя. Якщо гірше вже не може бути, то це — на краще. Бережи совість. Все інше збереже вона. Власна розкіш присипляє. Чужа не дає спати. Коли не стежиш за собою сам, це починають робити інші. Чому з тими, хто хоче жити краще, нам завжди не по дорозі? Невміння писати не завжди збігається з умінням не робити цього. Чудес не буває, але ж яка за ними черга! Зв’язати себе по руках і ногах найлегше власним язиком. Хто не поважає чужої праці, найчастіше нею користується. Декого окрилюють лише підрізані крила суперника. Чим менше любимо дружину, тим більше любимо жінок. І порожнеча здатна справляти глибоке враження. Спочатку життя здається багатотомним романом. Наприкінці — афоризмом. Далеко піде той, хто далеко не заходить. У кожного своя думка, але не в кожного вона власна. Не розправляй крила у вузькому місці. Вселенський парадокс: усі люди народжуються людьми, але не всі ними помирають. Іноді щоб встигнути, необхідно вчасно спізнитися. Як важко насититись щастям і як легко — горем. Найважче довести те, що всім давно відоме. Не все, що біля наших ніг, у наших руках. Логіка підлабузника:чим нижче вклонишся,тим вище сягнеш. І порожнє місце буває зайнятим. Той, кому постійно дивляться у рот, рідко його закриває. Скільки марнуєш часу на розмови про те, який він цінний! Щоб виховати янгола, потрібне диявольське терпіння. Микола ПОЛОТАЙ СКІЛЬКИ ЗАГАДОК В АМЕБІ? Хто крилам заздрить, хто — кігтям. Не кожен хазяїн гідний собачої відданості. Мулл, що везе муллу, не зобов'язаний вислуховувати проповіді. Головне — осідлати, поганяти легше. Копитом до душі не достукаєшся. У вовчому лігві нерідко панує овечий дух. Відповідатимеш сьогодні за те, що вчора ти мовчав. Настрій, річ певна, змінюється від того, чи ти йдеш ведмежим слідом, чи ведмідь — твоїм. Микола ЛЕВИЦЬКИЙ НЕОХРОНІЗМИ Той, хто не знає чого хоче, — готовий на все. Природа: "Годі мені чекати милості від людської природи". Легше прощати слабкості інших, коли від них і нам щось перепадає. У житті, як на довгій ниві: одні сіють, інші пожинають плоди. У людських слабкостей — невичерпні запаси. Скількох талановитих статистів заманила у свої сіті естрада. Страждав від нерозділеної любові до грошей. Бідність впадає у вічі, багатство відразу б’є у голову. З протоколу: "Зустрічали по одежі, проводжали — в чому мати народила". Доля Землі, на жаль, в руках не тих, на кому вона тримається, а тих, кого вона чомусь ще носить. Їжа швидкого реагування. А чи не ввести нам на межі бідності візовий режим? Влада має той народ, на який заслуговує. У кожного своя правда. Де в кого — навіть не одна. Скільки жебрацьких торб можна пошити з одного грошового мішка! Нижчий щабель розвитку ще не застраховує від зайняття вищого щабля влади. Ну, скільки можна нас лякати реформами! Те, що Захід пройшов за п'ятдесят років, нам вдалося проговорити за якихось десять. Ситі: "Голодні нас не розуміють". Людський вік короткий? А з кількості зроблених дурниць цього не скажеш. Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ ВИБРАНІ КОНТЕКСТИ У кожного Дантеса є свій улюблений поет. Цікаво, на стільки відсунулося відкриття вічного двигуна з винаходом самогонного апарата. Ми стільки взяли од природи, що не можемо чекати од неї милості. Між керівником і підлеглим встановилися сердечно-інфарктні стосунки. Писав з принципово касових позицій. Парадокс еволюції: і в дурнів є зуби мудрості. Гумор? Це від лукавого... Він був безпощадний у своєму гуманізмі. З анкети: "освіта — висча". Вибився в люди, як звір. "В поезії немає генералів". Тож звідки в ній стільки рядових? Найпоширеніший дипломатичний акт: тиждень поліпшених стосунків з дружиною. Об’ява: "Загублений мною талант прошу вважати недійсним". Всі ми у відрядженні на цьому світі. Наставила рога достатку. Дійшов до ідіотизму, але не зупинився на досягнутому. Останній наказ: наказав довго жити. З рецензії: "У програмі виступили також кілька маловідомих заслужених артистів". Гігант дрібних чвар. Сміється той, хто сміє... Пішов по зоотехнічній лінії — крутить волам хвости. З рецензії: "Це шедевр художнього убозтва". Коли б то ветеринари лікували од свинства. Культура пішла вперед, безкультур’я лишилося на місці. А як з пенсіями по творчій інвалідності? Сатирик як і мінер, помиляється раз у житті: коли обирає жанр. Поетеса пустила сльозу десятитисячним тиражем. Людина різниться від мавпи ще й тим, що легко може нею стати, а мавпа людиною — ніколи. Хто наважиться перечити, що серед членів спілки письменників є чимало письменників. Не сотвори собі куми... Високопоставлений низькопоклонник. Багатонаціональний поет. Не вмієш мовчати — пиши! Майстер нецензурного слова. Добро торжествує. Зло діє. У природі нічого не зникає, крім самої природи. Інфузорії розмножуються діленням: я — тобі, ти — мені. Відзначилися: пасуть задніх попереду всіх. Скажи мені, хто твій ворог, і я дізнаюсь, хто мій друг. Власну думку мав, але не поділяв. Знайшли спільну мову: перейшли на нецензурні слова. Прожив вік на піснях-одноденках. Нема поганих лікарів. Є нікудишні хворі. Майстер літературного маразму. Кожна його збірка була подією. Для пародистів. Але ж у декого рудиментарний орган — це голова. Олександр ПЕРЛЮК ХОТІЛИ СВОБОДИ СЛОВА? ЗАТУЛЯЙТЕ ВУХА!.. Оптимісти сподіваються, що багато до чого вони просто не доживуть. У справжнього чоловіка на першому плані жінка і лише потім — жінки. Не біда, що вас засудили, важливо, що ви ні в чому не винні. Через каяття — до нових перемог. Того, хто тупцює на місці, жодні перешкоди не зупинять. Найчастіше хочуть зігнути того, хто на голову вищий від інших. Коли все зрозуміло — не знаєш, що й робити. Над усе хочеться жити, коли є за що вмерти. Декому слід вичавлювати із себе не раба, а — рабовласника. Скільки народ обіцянками не годуй, йому все мало. Наш народ — що хочемо, те з ним і робимо. Скільки тягнеться рук допомогти, коли є що взяти. Коли жінці нема чого сказати, від неї можна почути все. Нехай ми йшли не туди, зате в якому темпі просувалися! Добре жити чесно, але ж хочеться жити добре. Не все у нас купується, адже практично все у нас куплено. Похмілля за випивку мудріше. Справедливості можна домогтися лише тоді, коли вона є. Ти хоч усіх перестріляй, а невдоволені знайдуться. Пити треба вміти, але краще вміти не пити. Ніщо так не кидає на людину тінь, як її німб. Якщо не карають винних, карають винні. Головне — проголосити демократію, а задушити її — не проблема. Якби ще ті, хто працює, не заважали тим, хто їсть. Якщо людину як слід допитати, то виявиться, що вона усім задоволена. Не всі жінки святі, деякі ще тільки вчаться. Життя занадто коротке аби його прожити праведником. Від жінки ніхто не застрахований. Возлюбити ближнього? А якщо він чинить опір? Всі ми у цьому житті смертники. Що у жінки на язиці, те у чоловіка в печінках. Так напились, наїлись, а тут ще й ви зі своєю духовною їжею! У житті — наша погибель. Влада належить народові, просто командують олігархи. Якщо посадили, значить — не мафіозі. Всі люди, як люди, а в нього бачте — людська гідність. Хто не став власником, той став власністю. Нема щастя на землі, але є щасливці, які не помічають цього. Інтелігентність не можна, купити, та й навіщо вона тим, у кого є гроші? З життя ще ніхто не пішов живим. Наша безнадійна справа — в надійних руках! З маленької брехні починається велика політика. Якщо Конституція порушується — значить вона вже діє. Всі наші нещастя від бажання бути щасливими. Хто б знав, що ти дурень, якби ти не був відомою людиною. Звідки нам знати, що ми робимо, якщо ми ще не закінчили. Не думали б про людей, то не намагалися б удосконалити гільйотину. "Єдиний" у жінки один, ну від сили — кілька. Спонсор є — талану не треба. Вони заведуть нас туди, куди ми посилаємо їх. Якщо консолідуються, значить незабаром щось будуть ділити. Не пити треба в міру. У кожній жінці стільки хорошого, що його вистачить не одному чоловікові. Гадаєте, тим, хто бореться з хабарництвом, гроші не потрібні? Знання законів не рятує від беззаконня. Скільки ж це треба накрасти, щоб не боятися правосуддя? Чим довші у жінки ноги, тим легше чоловікові знайти для них місце у своєму серці. Якщо корабель іде точно за курсом, то це не означає, що він не може піти на дно. Владі не потрібні поети, їй потрібні поетичні оди. Для того керівництво й підвищує собі зарплату, щоб підняти середній рівень наших зарплат. Чого нема — того не приховаєш. Жодна жінка не прощає чоловікові своїх помилок. Якщо жінка задоволена своїм чоловіком, значить у неї нікудишні коханці. Що ж іще реформувати, якщо вже нічого розкрадати? Це для нас святе, за це ми візьмемо дорожче. Якщо чоловік не носить жінки на руках, значить він цього ще не заслужив. Як добре, що ми зробили не все, що могли. Валентин ЧЕМЕРИС ІЗ ЗАПИСОК ПРОВІНЦІЙНОГО ЦИЦЕРОНА Коли король голий — це ще півбіди, біда коли — піддані. І на кам’яних людей знайдеться своя каменедробарка. Бездар! Але яка талановита! Сам собі ворог? Але це гуманніше, аніж бути комусь. Кожний стовп прагне повчати дерева, як треба жити. Тому, хто зневажає своїх богів, доводиться кланятись чужим. Сподівайся на краще. Завтрашнього дня не буває лише в Одноденок. На кожний закон — стільки беззаконня! Трудився в системі гуманітарної допомоги; роздавав бідним та малоімущим цінні вказівки. Живе на колінах. Але з яким комфортом! На кожного вандала культури не настачиш. Живучи з вогнедишним на сухій соломі, хіба повіриш його закликам будувати світле майбутнє? Хто не хоче працювати, той шукає винуватців свого поганого життя. У темнім царстві не зовсім пристойно бути світлою особою. У деяких святенників навіть підлість порядна. Запчастин постійно не вистачає, а зайві люди завжди є. Смисл життя не в грошах, але ж треба мати багато грошей, аби життя здобуло нарешті свій смисл. Дехто на двоє очей має і дві точки зору. Якщо батьки не шанують своєї мови, то вже їхні діти, не кажучи за онуків, змушені будуть вивчати чужу мову. Бажаючих вказувати шлях у світле майбутнє завжди більше за тих, хто його торує. Поганий апетит у людожера — це ще не підстава для оптимізму. Як виженуть з раю, просись у пекло, звідти не виганяють. Це ж треба! За всю історію людства єдиний стабільний показник — це стопроцентна смертність! У хворої природи здорових людей не буває. Моє життя для мене безцінне, а для тебе, сучаснику мій? Навіть сонце краще гріє не низьке, а те, що високо піднялося. А ви говорите про рівність. Тим, кому правда очі коле, окуліст не допоможе. На жаль, місце для подвигу знайдеться кожному. Трудно бути богом, коли немає святості. Буває, що простіше вивчити іноземну мову, аніж знайти із сусідом спільну. Від кривої палиці не чекай рівної тіні. Систему міняють не тільки сантехніки. Горіння теж буває різним, на межі детонації, наприклад, то вже вибух. Тому, хто живе у темряві, легше навіяти, що він бореться за світле майбутнє. Допоки втрапиш на праведну путь, скільки доводиться погрішити! Якщо вожді поселяються в серцях трудящих, то це означає, що серця вже реквізовані. А жили бідно тому, що будували заможне життя. Чим гірше життя, тим кращих мрійників воно виховує. Все життя був представником народу, ось тільки якого — не пам'ятав. До нас вже й золота орда колись приходила, а ми все ще бідні. Сіяв сім’я розбрату, а вважав себе хліборобом. Звідтоді, як Кожух’яка убив змія, скільки гадів на Україні наплодилося! Вдячного слухача можна знайти лише заговоривши до самого себе. Коли оголошують війну палацам, миру не буває і в халупах. У житті, як у метро: одні піднімається, інші опускаються. Всього лише проста прибиральниця, а як вона запросто заходить до будь-якого кабінету! Коли стоїш у черзі, чомусь не хочеться думати про крила. Як часто у боротьбі за збереження біосфери чия-небудь сфера неодмінно виявиться скраю. Знайти своє місце у житті ще можна, а ось спробуйте на ньому влаштуватися, не маючи зв’язків. У пересічних творців оригінальні лише відбитки пальців. Для магнітів найкращі жінки — залізні. | |
| Категорія: додатки | Додав: alf (13.01.2010) | |
| Переглядів: 1454 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1 | |
| Всього коментарів: 1 | ||
| ||
