| Головна » Статті » ЛІТЕРАТ. ПРИДН. |
Григорій ГАРЧЕНКО
 Григорій ГАРЧЕНКО
Гарченко
Григорій Миколайович народився ЗО січня 1949 р. в с. Багатому
Новомосковського району Дніпропетровської області. Закінчив
Літературний інститут ім. О. М. Горького. Автор книг: “Веселий дует” (з В. Тищенком), “Сльоза бюрократа” та “Йог і смог”. Лауреат премій журналу “Перець” і Всеукраїнського фестивалю-конкурсу сатири та гумору. ПАТЕТИЧНА СОНАТА (Українська) Смеркає. Ніч свої спускає крила, Все вкрила від межі і до межі. Дрімота славну варту розморила — Сплять сторожі! Сплять сторожі! Сплять сторожі в суді й прокуратурі, Сплять сторожі в райвно і в гаражі, Сплять у сільраді і в комендатурі. Сплять сторожі! Сплять сторожі! Сплять сторожі кістляві і пригожі, Сплять сторожі, як в піхвах сплять ножі, Сплять сторожі несхитно на сторожі. Сплять сторожі! Сплять сторожі! Сплять сторожі у міністерських кріслах, В театрі сплять десь на бельетажі, Хропуть по парних й непарних числах. Сплять сторожі! Сплять сторожі! Сплять сторожі в парламенті, в лікарні, На монтажі і на демонтажі. Сплять сторожі, і їхні сни безхмарні. Сплять сторожі! Сплять сторожі! Заснула, спить натхненно Україна І — всі її діряві рубежі. Ген-ген від Берестечка до Чигрина — Сплять сторожі! Сплять сторожі! ЗАХОДЬ У ГОСТІ (Задушевний монолог) О привіт, привіт, дружище! Скільки зим і скільки літ! Це ж коли стрічались ми ще, В мене був радикуліт. Пам’ятаєш? Негодяще Я здоров’я мав тоді... А тепер зіграти в ящик Допоможуть молоді. Син прийомний — одчаюка! Може, знаєш — він сидів? Похвалявсь пришить, падлюка, Не залишивши слідів. Ох життя нам’яло кості! Хтось гикне — і вже дрижу... Чуєш? Ти заходь у гості — Не таке ще розкажу. Жінка закусь приготує, Разом хряпнемо як слід... Тільки чарка і рятує Від усіх нещасть і бід. Знову ж — зятю-наркоману (Там таке мале козля!) Не сидиться, бач, з дурману: За сокиру — і ґуля... Раз було сказав я шкету — Мов, такого не роби... Ледве вскочив до клозету І сидів там дві доби. Та кричав йому, одначе: ”Буду битись, як Ван Дам! Хоч життя мос собаче, Та задарма не віддам!” Ох життя нам’яло кості! Хтось гикне — і вже дрижу... Чуєш? Ти заходь у гості — Не таке ще розкажу. Жінка закусь приготує, Разом хряпнемо як слід... Тільки чарка і рятус Від усіх нещасть і бід. Ти заходь! Шуряк буває, Ти ж не бачив шуряка? Познайомлю. Родич має В грудях серце добряка. Каже, кілсром він служить. Що там робить, до пуття Я не взнав... Але не тужить — Баксів має, як сміття, Про таких — писать в газету: Всім зарадить у біді. То ж мене шуряк з клозету Саме й визволив тоді. Ох життя нам’яло кості! Хтось гикне — і вже дрижу... Чуєш? Ти заходь у гості — Не таке ще розкажу. Жінка закусь приготує, Разом хряпнемо як слід... Тільки чарка і рятує Від усіх нещасть і бід. Жінку маю — ну, коросту! Двох коханців завела. Перший — той малого зросту, Ну а другий — бугила. Баба, мов здуріла з того, Хоч бери та з дому їдь. Каже: “Я тебе, старого, Обіцяю отруїть!..” Ох життя нам’яло кості! Хтось гикне — і вже дрижу... Чуєш? Ти заходь у гості — Не таке ще розкажу. Тільки чарка і рятує. Забульбенимо як слід! Жінка закусь приготує... Ти чого неначе зблід? Знаєш, мій сусід, що вище, Некрофіл, чи той — вампір. Уночі на кладовище Учаща з недавніх пір. Взяв у мене раз лопату, Бо своя,сказав, тупа. Похвалився вчора свату, Що могили він копа... Стій! Куди це ти подався? Ми ж не бачилися вік! Чуєш? Ти ж не попрощався... Ненормальний чоловік! Втік... СЕКСПЕРЕДОВИЦЯ (Ще тієї закваски) За непальським гороскопом, В секс ударимось ми скопом. Так судилось на роду — Пророкують з Катманду. До пустель, каналу й річки — Сексуальні п’ятирічки. Поміняєм комунізм На ексгибіціонізм.* Гей, меншини сексуальні! Вам — умови ідеальні (Де таке ще в світі? Де?) В нашім славнім СНД. Мазохисти й гоміки — в русло економіки! Ворога народу — СНІД — Затавруємо, як слід. Щоб той гад на нашу владу Не напав зненацька ззаду. Хочуть сили деструктивні Сексідеї конструктивні Нині скомпрометувать. Але цьому не бувать! Не допустять нації Вправ із мастурбації. То ж на старт! І без вагань — Всі до масових злягань! Хтивих мавок череду Хто веде попереду? Славні наші маяки — Сексуальні маньяки. ВСТУП ДО ПРОФЕСІЇ Сьогодні в ката — перша страта, Вступ до професії у ката. Яка знаменна дата ця — В святковім трепеті серця І жертви, й ката — тень та тень... О незабутній перший день! Ба, юний кат не забува Свого учителя слова — Старого ката-ветерана, Що пам’ятав іще тирана: — Які б історії вітри Не дули знизу чи згори, Порожня плаха не бува — Завжди знайдеться голова. Підсліпувата чи бульката — Вона умить до послуг ката. Дурна, розумна і свята — Чи та, чи та із пліч зліта. Почесна і, скажу я, дуже Твоя професія, мій друже. В часи і тих,і сих ідей Вона потрібна для людей. Отож затям, що справжній кат Завжди заробить хліба шмат... ... Аж он і жертву повели — Нема роздумувать коли. Сьогодні в ката — перша страта, Вступ до професії у ката. ЗА КУХАРЧИНИМ РАНГОМ (Бувальщина) Ген, де річка та левада, Там зі швидкістю за сто Мчить почесна кавалькада Чорних з полиском авто. Вість хутчіше блискавиці Облетіла вмить село, Що начальство зі столиці Височезне прибуло. Хоч до цього тут і звичні, Бо вони ж — передові! І наїзди цілорічні, Мов наряди голові... Чин високий походжає, Мовби сонце те ясне. І планетами кружляє Керівництво обласне. А за ним, безмежно раді (В кожнім жесті — пієтет), Всі з райцентру, хто при владі, Мов супутники планет. І чини сільські у поті... Вже як брать на цей копил — Астероїди... А потім... Потім — то космічний пил. Поки так вони ходили, Гомоніли на ходу, Вже й столи для них накрили У квітучому саду. Тож на фоні краєвиду, Там, де марево пливе, Посідало до обіду Все начальство трудове. Налилась і перша чарка, Мить врочиста настає. І кухарка-господарка Борщ духмяний подає. Але що це?.. Ніж у спину! В свиті всі, мов неживі: Тітка ставить борщ не чину, А своєму голові. Хоч і гостеві невдовзі Принесла тарілку теж, У сум’ятті і тривозі Був начальницький кортеж. Йде один до кухні швидко, Ледве гнів переборов, 1 говорить: — Що ж ви, тітко, Наламали купу дров?.. Зрозумійте ви, мамашо, Що тепер біда гряде — Через вас і область наша У немилість попаде. Такт і чемність виявляйте, Є ж закони світові: Спершу гостю подавайте, А тоді вже — голові. Та кухарка тітка Клава Ледь бровою повела: — Я подам і другу страву Так, як першу подала. Гість покотить легковою — Тільки й бачили його. А мені ще з головою Працювати — ого-го!.. 1990 р. ЮНАКУ, ЯКИЙ ОБДУМУЄ ЖИТТЯ О юначе! За тобою плаче Ринок, що торує світлу путь. Та нелегко, друже мій, одначе Вибирати, ким сьогодні буть. Стати можеш ти економістом, Будеш ринок наш регулювать. А не хочеш, то ставай танкістом — Пильно у містах патрулювать. Вибирай: ти менеджер чи рокер, Бармен, спікер а чи бізнесмен. Вибирай: чи маклер ти, чи брокер, Чи простий радянський конгресмен. Вибирай: чи ти — господар ферми, Чи творець небачених споруд. Є й така з професій — донор сперми. Нелегкий це і почесний труд. В нас — усі професії почесні, В нас — усі дороги молодим! Ах, які он обрії чудесні! Ах, який чадить вітчизни дим! Кочегаром вогнища культури У країні нашій можеш стать. Ну, а там до лав номенклатури Поступово будеш доростать. Чи сідай, коли не стане каші, На боби великої доби, Те, за що діди боролись наші, 1 за що боролися баби. Юнь у нас — не зайве покоління, Юнь у нас — це наше майбуття, Юнь у нас — горіння і сумління, Втілення накреслень у життя. Плюралізм буя немов колосся, Де ще є таке у світі, де?.. Бачиш: скільки партііі піднялося. Й кожна нині партія — веде! Вибирай: в якій перебувати, У якій ти станеш вожаком. І як будеш мудро керувати, То райком очолиш чи обком. 1 колись (о, зоряна годино!), Як того потребує народ, Зможеш ти очолити, хлопчино, Путч новий, новий переворот! Серпень 1991 р. | |
| Категорія: ЛІТЕРАТ. ПРИДН. | Додав: alf (05.11.2008) | |
| Переглядів: 1768 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1 | |
| Всього коментарів: 1 | ||
| ||
